Стоматолог на підприємстві

Стоматолог на підприємствіВідповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

Також згідно ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)

Поняття господарської діяльності також передбачено іншими нормативно-правовими актами, зокрема, згідно ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» господарська діяльність – це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт

У випадку, коли лікар-стоматолог перебуває у штаті підприємства, він надає послуги працівникам від імені підприємства, адже він є його працівником. Тому враховуючи вищезазначені поняття господарської діяльності можна дійти висновку, що послуги лікаря-стоматолога на підприємстві будуть вважатись господарською діяльністю такого підприємства. Проте окремого виду економічної діяльності згідно КВЕД-2010 включати в реєстр для цього не потрібно, достатньо передбачити такі послуги статутом підприємства, внісши відповідні зміни до статуту

Згідно п. 20 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню

Відповідно до Ліцензійних умов затверджених наказом МОЗ України №49 від 02.02.2011р. термін “медична практика” у цих Ліцензійних умовах має таке значення – вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування. Також відповідно до п. 1.2. Ліцензійних умов їх дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, що зареєстровані в установленому порядку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність з медичної практики

Наказом Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я” №385 від 28.10.2002 р. затверджено перелік закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я. Цим же наказом затверджено перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, до якого віднесено посаду лікаря-стоматолога

З врахуванням того, що підприємство не є закладом охорони здоров’я, але у своєму штаті має одиницю лікаря-стоматолога, який надаватиме працівникам стоматологічні послуги, можна дійти висновку, що такий працівник (лікар-стоматолог) здійснюватиме від імені підприємства господарську діяльність з медичної практики, а отже така діяльність згідно чинного законодавства України підлягатиме ліцензуванню. Такої ж думки дотримується у своїх листах міністерство охорони здоров’я України та державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (лист МОЗ України №13/05.03.02-17 від 22.03.2004р., лист Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва N 4-451-2061/7408 від 14.12.2001)

Також варто звернути увагу на те, що у вищезазначених листах йде мова про здоровпункти або медпункти. Так, згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я” №385 від 28.10.2002 р. здоровпункт є закладом сфери охорони здоров’я, а відповідно його діяльність регулюється аналогічно іншим закладам, проте з певними особливостями. Якщо ж здоровпункт знаходиться на балансі підприємства, то для надання медичних послуг необхідно провести його державну акредитацію, порядок якої затверджено постановою Кабінету міністрів України №765 від 15.07.97 р. Обов’язковість проходження акредитації для усіх закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності підтвердив також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі від 25.06.2004 р. № 4343

Саме тому, враховуючи вищенаведене, ввівши в штат підприємства посаду лікаря-стоматолога, на підприємстві потрібно створити здоровпункт або медпункт, так як послуги, які він надаватиме підпадають під медичну практику. Діяльність такого здоровпункту повинна здійснюватись на основі окремого положення про нього, яке затверджується наказом по підприємству

На жаль, в чинному законодавстві України поняття “стоматологічні послуги” відсутнє. Проте є інші визначення, які вказують на такі послуги. Так, Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) передбачений такий вид економічної діяльності як стоматологічна практика (86.23), яка включає в себе стоматологічні послуги загального та спеціального характеру, наприклад, зуболікарська практика, ендодонтика та педіатрія, патологія ротової порожнини. Також, п. 1.2. Положення про організацію надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров’я та медичних підрозділах органів Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом адміністрації державної прикордонної служби України №325 від 15.04.2008р. передбачено, що стоматологічна допомога – складова частина медико-санітарної допомоги, що надається за видами лікувально-профілактичної допомоги, до якої входять стоматологічна терапевтична, ортопедична (ортодонтична), хірургічна допомога

З цього можна дійти висновку, що лікар-стоматолог на підприємстві надаватиме стоматологічні послуги

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку про те, що послуги можуть бути надані як на платній, так і на безоплатній основі, то відповідно стоматологічні послуги також можуть надаватись як на платній так і на безоплатній основі

Анастасія Сметаняк
юрист АФ “Контракти-Аудит”

Інформація по темі