17.03.2022 року офіційно опубліковано Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2120-IX (Законопроєкт 7137-д).
Закон набрав чинності з 17.03.2022 року. Особи, що мають намір обрати сплату єдиного податку за ставкою 2% з 01 квітня 2022 року можуть подати заяву не пізніше 31 березня 2022 року.
Будемо надіятися, що ДПС України до цього часу повідомить за якою формою подавати відповідну заяву.
Звертаємо увагу!
1. Єдиний податок за ставкою 2% діє виключно в період воєнного стану. Надалі підприємство автоматично переходить на раніше діючу систему оподаткування. Перехідних положень немає, що може спричинити в окремих випадках подвійне оподаткування.
2. Негативні наслідки при обранні єдиного податку за ставкою 2% без сплати ПДВ. На дату анулювання реєстрації платником ПДВ нараховуються податкові зобов”язання з ПДВ на залишкову вартість основних засобів та товарів, придбаних з ПДВ (у Розділ V ПКУ (Податок на додану вартість) змін не внесено, отже виключення немає). Надалі податковий кредит не відновлюється.
Рекомендуємо зважено підходити до питання щодо обрання єдиного податку за ставкою 2%!
Воєнний стан – як форс-мажорні обставини
1. Підтвердження форс-мажорних обставин ТПП України
Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.
Даним листом ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та / або фізичних осіб по договору, окремим податковим та / чи іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких / -го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких / -го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Наявність форс-мажорних обставин не є підставою для будь-яких порушень умов договорів чи законодавчих правил! Такі обставини є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору чи окремих норм законодавства (наприклад, податкового). Проте, за загальним правилом на такі обставини можна посилатися тільки за умови, що саме вони і стали причиною порушень.
2. Податкова звітність під час воєнного стану
7 березня 2022 року у виданні “Голос України” офіційно опубліковано Закон України від 03.03.2022 р. № 2118-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану”.
Підрозділ 10 Розділу ХХ «Перехідні положення ПКУ доповнено пунктом 69.
Основні тези Закону № 2118:
1) У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема:
– щодо дотримання термінів сплати податків та зборів;
– подання звітності, у тому числі звітності;
– реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування;
– подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо,
платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
2) Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.
3) У разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у цьому пункті.
4) Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
5) Операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.
Кабінет Міністрів України Постановою від 02.03.2022 р. № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» установив наступне.
До припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.
Постанова КМУ № 178 застосовується з 24 лютого 2022 року.
6) Сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги;
7) Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
8) Продовжується дія ліцензій на виробництво алкогольної та тютюнової продукції, а також виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним.
9) До дати припинення або скасування воєнного стану не застосовуються фінансові санкції за порушення, пов’язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
10) Чи працюють в умовах воєнного стану державні реєстри?
Звертаємо Вашу увагу, що наразі у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово не працюють
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій. Це означає, що наразі неможливо оформити жодні дії із нерухомістю та юридичними особами.
В свою чергу прийнята Кабміном постанова
від 06.03.2022 р. № 209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164» передбачає, що в умовах воєнного стану державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань буде проводитись з урахуванням ряду особливостей.
Основні положення постанови передбачають:
- проведення державної реєстрації виключно особами, внесеними до переліку, затвердженого Мін’юстом;
- право посадових осіб Мін’юсту, його територіальних органів, внесених до згаданого переліку, реєструвати не лише громадські формування, а й інші види юридичних осіб;
- невідкладну держреєстрацію у разі подання належних документів у повному обсязі та спрощений порядок повідомлення заявника про недоліки у поданих ним документах;
- проведення держреєстрації незалежно від місцезнаходження юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження нерухомого майна (якщо перелік не передбачає обмежень щодо територіальності);
- звільнення від сплати адміністративного збору благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії;
- спрощення процедури подачі документів для державної реєстрації юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (можна використовувати електронну пошту або інші засоби зв’язку);
- можливість засвідчення справжності підпису, виконаного у присутності реєстратора, на документах для держреєстрації юросіб;
- можливість підтвердження сплати адміністративного збору скрінкопією платіжного документа.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що
Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій відновить роботу, але з урахуванням зазначених вище особливостей.
Можна припустити, що відновлення роботи відбудеться після приведення у відповідність з вищезазначеною постановою нормативно-правових актів, що регулюють питання державної реєстрації
юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
В свою чергу у Мін’юсті звертають увагу на те, що наразі не планується відновлення функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Окрім вищезгаданих реєстрів тимчасово не працюють також Єдиний реєстр судових рішень, а також Реєстр Державної реєстрації актів цивільного стану. За тимчасової відсутності доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян заява про державну реєстрацію акту цивільного стану подається, а актовий запис цивільного стану складається в паперовій формі без використання програмних засобів. За державну реєстрацію актів цивільного стану, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, свідоцтв, що видаються у зв’язку зі зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито не справляється
В свою чергу продовжують працювати у більшості регіонів
спадковий реєстр, а також реєстр довіреностей.
Слід також зауважити, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р.
№ 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» нотаріальні дії вчиняються, зокрема, з урахуванням таких особливостей:
– нотаріуси в умовах воєнного стану продовжують працювати та вчиняти невідкладні нотаріальні дії (посвідчувати довіреності, заповіти, засвідчувати справжність підпису на заяві про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, заводити спадкові справи), крім міст/районів, де такої можливості немає у зв’язку з веденням активних бойових дій;
– засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на виїзд дитини за кордон строком до трьох місяців здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на звичайному папері;
– нотаріальні дії за зверненням громадянина Російської Федерації та юридичних осіб країни-агресора не вчиняються, а раніше розпочаті зупиняються;
– визначений законодавством строк для внесення нотаріусом відомостей до реєстрів продовжується на підтверджений час їх неналежного функціонування.
11) Працівника мобілізовано. Як оформити відсутність працівника на роботі?
Відповідь залежить від того, чи надав працівник повістку чи копію наказу про зарахування до особового складу. Якщо надав, видаєте наказ про увільнення від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби. Підстава — частина 3 статті 119 КЗпП. У табелі обліку використання робочого часу позначаєте відсутність працівника літерним кодом «ІН» (Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)).
Якщо працівник повідомив роботодавця телефоном про мобілізацію, у табелі позначаєте відсутність «НЗ» (Неявки з нез’ясованих причин). Коли працівника демобілізують і він принесе військовий квиток із записом про військову службу, видасте наказ про збереження середнього заробітку на період військової служби та зробите коригуючий табель на працівника за період, коли він служив, проведете виплати.
12) Чи зберігається за працівниками, які пішли в тероборону, місце роботи та середній заробіток?
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про основи національного супротиву» комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ здійснюється в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.
До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, психологічний та професійний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань тероборони поширюється дія статутів ЗСУ.
Ст. 19 Кодексів закону про працю України передбачає, що за працівниками, призваними:
на військову службу
військову службу за призовом осіб офіцерського складу
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період
військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк його закінчення або до дня фактичного звільнення
зберігається місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві та у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали під час призову.
Тому, за працівниками, які добровільно пішли у територіальну оборону, також зберігаються місце роботи, середній заробіток та посада.
Підставою для цього є підписаний контракт.
13) ВИЛУЧЕННЯ АВТО ДЛЯ ВОЄННИХ ПОТРЕБ
В умовах воєнного стану військове командування може здійснювати, зокрема,
примусове відчуження (реквізицію) майна, що перебуває у приватній власності мешканців,
відповідно до ст.41 Конституції України, ст.353 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон 389) та ст.3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Закон 4765).
З аналізу норм законодавства випливають
4 обов’язкові умови для реквізиції майна:
По-перше, відчуження майна
приватних осіб може здійснюватися виключно на оплатній основі, з попереднім або наступним відшкодуванням його вартості.
Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності
(ст.1 та 9 Закону 4765).
По-друге, рішення може прийматися виключно
вищим командуванням Збройних сил України або
командуванням окремо визначених формувань та за погодженням з державною адміністрацією.
Без погодження допускається ухвалення рішення лише
у місцях проведення бойових дій (ст.4 Закону 4765). Примітка: Начальник патруля, старший вартовий, командир місцевого загону територіальної оборони, тощо, не наділені такими повноваженнями.
По-третє, реквізиція здійснюється
з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням
акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо
(ст.7 Закону 4765).
По-четверте, перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді
(ст.8 Закону 4765).
Наміри осіб по вилученню авто з
порушенням однієї з 4-х умов є незаконними.
Водночас держава не в змозі гарантувати належну поведінку членів воєнізованих формувань противника та недобросовісних мешканців. За таких умов
дії ініціатора є самовільними, а застосування примусу
– кримінально караним.
Якщо вказана ситуація все ж виникла, рекомендується прослідкувати за дотриманням 4-х описаних умов. Зокрема
ретельну увагу слід приділити оформленню акта про примусове відчуження майна.
Примірник акта та висновку про оцінку варто зберігати у себе для отримання компенсації або повернення майна у майбутньому. Після припинення військового стану питання вирішується через військовий комісаріат.
ВИСНОВОК: Навіть в умовах війни існують свої правила, послідовність дій та гарантії їх дотримання з боку держави.
Відчуження майна допускається
лише у виключних випадках, за попереднім рішенням конкретних осіб, обов’язково на оплатній основі та із чітким документальним оформленням.
Без дотримання зазначених правил
примусове вилучення транспорту тягне за собою кримінальну відповідальність.
Законне ж
вилучення авто для воєнних потреб безпосередньо на дорозі, під час звичайного переміщення приватних осіб,
технічно неможливе.
Примітка: у разі вчинення особою злочину чи грубого адмін. правопорушення (в т.ч. водіння в нетверезому стані) втратити авто можна як у воєнний, так і у мирний час.
