Майнові внески в статутний капітал

Майнові внески в статутний капіталВідповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”

Також відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті

У загальному вигляді перелік можливих внесків до статутного капіталу господарського товариства може бути таким:

  • грошові кошти — як у національній, так і в іноземній валюті
  • цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати тощо)
  • рухоме майно, тобто майно, яке можна вільно переміщати без загрози втрати ним його функціонального призначення; це може бути як індивідуально визначене майно — транспортні засоби, устаткування, комп’ютерна техніка тощо, так і майно, визначене родовими ознаками, — сировина, різні товари, що виміряються кілограмами, тощо
  • нерухоме майно (будівлі, споруди, будинки, квартири, земельні ділянки, інші об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення)
  • майнові права, зокрема право користування майном, у тому числі земельними ділянками; майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (літературні та інші художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, винаходи, корисні моделі, торговельні марки)
  • частка у статутному капіталі тощо

Враховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що як внесок до статутного капіталу товариства можна внести як грошові кошти, так і майно. Більш детально зупинимось на майнових внесках

Внесення до статутного капіталу товариства певного майна доцільно оформляти у вигляді актів приймання-передачі майна (майнових прав) за вартістю, затвердженою за загальною згодою засновників або визначеною під час незалежної експертизи. Такої ж думки дотримується Держкомпідприємництва в листах №6279 від 14.09.2004 р. та №1930 від 27.02.2009 р.

Законодавство конкретних вимог до форми цього документа та його змісту не висуває, тому як орієнтир можна використовувати акт приймання-передачі, що застосовується в межах договірних відносин. Крім дати та П.І.Б. (найменування у випадку юридичної особи) засновників, які беруть участь у прийманні-передачі вкладу, в акті слід указати вид майна, що передається, його індивідуальні (або родові) характеристики (наприклад, для транспортного засобу — марку, колір, номер кузова, тощо), а також вартість (згідно з актом оцінки). Доцільно вказувати, які документи підтверджують права засновника на майно, що передається товариству як внесок. Акт підписують обидві сторони (учасник і товариство)

Якщо внеском до статутного капіталу виступає право користування майном, в акті приймання-передачі слід указати майно, на яке передають право користування, строк користування та вартість цього права як вкладу (як правило, визначається виходячи із суми оплати за використання такого майна впродовж строку, на який таке право передається товариству)

Оцінка вартості майна, що вноситься в якості вкладу до статутного капіталу Товариства здійснюється відповідно до ст. 86 Господарського кодексу України та ст. 13 Закону «Про господарські товариства». Так, відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського кодексу України вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. При внесенні грошових коштів особливих проблем не виникає – сума внесених коштів і є розміром внеску учасника

Що стосується внесення майна, прав на користування майном, ресурсами, майнових прав на інтелектуальну власність і т.п., то тут виникає питання, хто і як оцінює такий внесок. Цивільним кодексом України передбачено, що порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст.115 Цивільного кодексу України). У ч. 2 ст. 13 Закону «Про господарські товариства» прямо сказано, що грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці

В установчих документах має бути передбачено порядок оцінки внесків до статутного капіталу юридичної особи. Проте ані Цивільний Кодекс України, ані Господарський кодекс України, ані Закон «Про господарські товариства» не містять конкретних вимог щодо того, яким може бути такий порядок. Це дає підстави для того, щоб на практиці ця вимога вважалася виконаною, якщо в установчих документах є вказівка, що оцінка внесків відбувається за погодженням засновників чи незалежним експертом (лист Держкомпідприємництва від 26.12.2007 р. № 9705)

Випадки, при яких незалежна експертна оцінка внеску обов’язкова, встановлені в ст. 7 Закону “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, а саме:
Проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках:

  • створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності
  • реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна)
  • виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна)
  • визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства
  • приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду
  • переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою
  • визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом
  • в інших випадках за рішенням суду або у зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів

У проведенні експертизи може виникнути необхідність, якщо хоча б один із засновників буде не згоден із запропонованою оцінкою внеску, оскільки чинне законодавство вимагає, щоб внесок було оцінено за погодженням з усіма засновниками (а не просто за рішенням загальних зборів учасників)

Висновки про вартість майна в разі проведення незалежної експертної оцінки фіксують у звіті про оцінку майна (акті оцінки)

Якщо ж учасники господарського товариства не вдаються до послуг оцінювача, то критерії оцінки вони визначають самостійно. Результат оцінки має оформлятися відповідним актом оцінки. Підписаний усіма учасниками (або їх уповноваженими представниками) акт свідчить про те, що оцінка вкладу погоджена (листи Держкомпідприємництва №6279 від 14.09.2004 р. та №1930 від 27.02.2009 р)

Існує можливість передання всього майна компанії до статутного капіталу Нового Товариства, проте чинні законодавчі акти встановлюють і низку обмежень щодо майна, яким може бути сформовано статутний капітал

Загальне обмеження для всіх господарських товариств (ч. 3 ст. 86 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 13 Закону «Про господарські товариства») — для формування їх статутних капіталів не можуть використовуватися:

  • бюджетні кошти
  • кошти, отримані в кредит та в заставу
  • векселі
  • майно державних (комунальних) підприємств, яке згідно із законом (або рішенням органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації
  • майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом

Як вклад до статутного капіталу також не можуть виступати:

  • право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (ст. 102-1 Земельного кодексу України)
  • майно боржника з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, крім випадків, прямо передбачених законом (ч. 3 ст. 212 Господарського кодексу України)
  • право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків (ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі»)
  • до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств (п. 14 Перехідних положень Земельного кодексу України)
  • особисті немайнові права інтелектуальної власності (ч. 4 ст. 423 Цивільного кодексу України)
  • право участі в товаристві як особисте немайнове право (ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України), право участі як особисте немайнове право переходить одночасно з відчуженням корпоративних прав

Анастасія Сметаняк
юрист АФ «Контракти-Аудит»